Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

стки в

  • 1 блёстки

    1) бли́скітки, -ток, лелі́тки
    2) (светящиеся точки, искры) бли́скітки, лелі́тки, бли́щики, -ків, скалки́, -ло́к, (перен.) і́скорки, -рок

    \блёстки ка — ед. бли́скітка, лелі́тка, бли́щик, ска́лка, і́скорка

    Русско-украинский словарь > блёстки

  • 2 известие

    звістка, вість (-ти), вістка, (новость) новина, (извещение) оповістка, оповість, повідомлення; срвн. Весть. [Прийшла звістка до милої, що милого вбито (Мет.). Прийшли вісті недобрії (Шевч.). Почав виходити місячник «Бібліографічні вісті». Ні чутки, ні вістки про сина не маю (Харківщ.). Чом-же ти, мій сину, оповісточки ніякої не дав? (Основа)]. Хорошее (нехорошее) -тие - добра, гарна (недобра, негарна, лиха) (з)вістка, вість, новина. Свежее, запоздалое -тие - свіжа, запізнена звістка, вість, новина. При первом же -тии он выехал отсюда - скоро прийшла звістка, він зараз-же виїхав звідси. Ответное -тие - відвість, (на письме) відпис (-су). Послать ответное -тие - відвістити. [Громада одвістила, що Микола добра людина (Основа)]. Давать, дать -тие - (по)давати, (по)дати (з)вістку (вість). О нём нет никакого -тия - про його немає жадної (з)вістки.
    * * *
    1) зві́стка, ві́стка, вість, -ті

    име́ть \известие тие (\известие тия) — ма́ти зві́стку (зві́стки, ві́стку, ві́стки, вість, ві́сті); ( сведения) ма́ти відо́мості

    после́дние \известие тия — оста́нні ві́сті

    2)

    \известие тия — (мн.: о периодическом издании) ві́сті, -те́й

    Русско-украинский словарь > известие

  • 3 подмостки

    подмосток
    1) (леса) риштовання;
    2) (временный помост) підмостки (-ток), підмостка, примо[і]стка, примістки, поміст (-мосту); (театральные и т. п.) кін (р. кону), театральний поміст. [Серед церкви поставили високі підмостки (Н.-Лев.). Обідали надворі на примістках (Куліш). Полягали спати на примостці в саду (Грінч.)].
    * * *
    1) підмо́стки, -ків; (строит.: часть лесов) ришто́вання; ( помост) помі́ст, -мо́сту, диал. при́мостка
    2) театр. кін, род. п. ко́ну, підмо́стки; ( сцена) сце́на
    3) ( помост у берега) помі́ст, підмо́стки; (для перехода через ручей, реку) кла́дка, місто́к, -тка́

    Русско-украинский словарь > подмостки

  • 4 кость

    1) (анат.) кість (р. кости, тв. кістю, мн. кості), кістка, маслак, (соб.) маслаччя. [Ой побив-потрощив мені кості (Пісня). Застудилася - у кістках крутить (М. Грінч.). Брати гризлися за тую батьківщину як собаки за маслак (Грінч.). В одного пана, кажуть, є такий мертв'як, що без шкури і без мняса, саме маслаччя (Сл. Гр.)]. Большая кость берцовая (и всякая трубчатая) - суреля. Кость плечевая - цівка. Кость голенная - гомілка. Кости плесневые - плесна. Кость пальца (фаланга) - челенок (-нка), маслачок (-чка). Кость на спине у красной рыбы - скаба. Кость слоновая (в изделиях) - слонова кістка, слонівка. Твёрдый как кость - твердий як кістка, окостуватий. [Окостувате дерево - сокира відскакує (Вас.)]. Рожа да кости - самі кістки та шкура; сама снасть. [Не їсть хлопець, схуд, сама снасть (Звин.)]. У него только кожа да -сти - у його самі кістки та шкура, у його кості обтягнуло. Промокнуть до -стей - змокнути до рубця, до рубчика. Промёрзнуть до -стей - задубіти, заклякнути. Проникнуться чем-л. до мозга -стей - перейнятись чим до останньої волосинки. [До останньої волосинки перейняті вузеньким дрібним міщанством (Єфр.)]. До мозга -стей - до самого шпику, до самих кісток, до самої кости. Кость от -стей - кість од кости. Лечь -стьми - головою накласти, кістьми полягти. Белая -сть - панська (біла) кістка. С -тей - скинути (з рахівниці). На -сти - докинути (на рахівниці). Пересчитать кому -сти - полічити кому ребра. Загоню туда, куда ворон -стей не занесёт - туди зажену, куди ворон і кістки не занесе (не заносив). Пар -стей не ломит - пара парить, а не ламає. Язык без -стей - язик без кісток (то й меле);
    2) (игральная) кість (р. кости). Играть в -сти - грати (гуляти) в кості. [Програв чумак вози й воли в кості (Пісня)]. Игрок в -сти - костяр (-ра), костир (-ря), костирник, костиря (м. р.).
    * * *
    кі́стка, кість, род. п. кості

    до косте́й [промо́кнуть, измо́кнуть, промёрзнуть] — до кісто́к [промо́кнути, змо́кнути, проме́рзнути], до рубця́ (до ру́бчика, до ни́тки) промо́кнути (змо́кнути)

    Русско-украинский словарь > кость

  • 5 влагоёмкий

    гидр., техн.
    вологоє́мний, вільгоє́мний, вологомістки́й, вільгомістки́й

    Русско-украинский политехнический словарь > влагоёмкий

  • 6 влагоёмкий

    гидр., техн.
    вологоє́мний, вільгоє́мний, вологомістки́й, вільгомістки́й

    Русско-украинский политехнический словарь > влагоёмкий

  • 7 весть

    1) вість (р. вісти), вістка, звість (р. звісти), звістка. Дать весть о себе - подати звістку, датися чути про себе. Без вести - безвісти. [Пропав безвісти. Загиблий (пропалий, пропащий) безвісти];
    2) чутка, чуття. [Нема й чуття про його].
    * * *
    I сущ.
    зві́стка, ві́стка, вість, -ті

    без ве́сти пропа́сть — без ві́сті, бе́звісти пропа́сти

    ве́сти — (мн.: молва) чутки́, -то́к, плітки́, пльо́тки, ві́сті, -те́й, вістки́, звістки́

    II

    не \весть что — не зна́ти що; бозна-що, ка́зна-що

    Русско-украинский словарь > весть

  • 8 косточка

    1) (ум. от Кость) кістка, кістонька, кісточка, мн. кістки, -точки (-чок), кості (- тей). [Болить мене голова, болять мене кості (Пісня)]. Барская -чка - панська кістка. Перемывать -чки кому - переминати, перетирати кого на зубах. Слуховые -чки - слухові кісточки;
    2) (птичья, рыбья) кістка, кісточка;
    3) (в плодах) кісточка, зеренце, кістка, камінець (-нця). [Сливи геть ізбіжать, а в мисці зостануться кістки (Звин.). Сливу з'їв, а камінець кинув (Сл. Гр.)];
    4) (в теле под кожей) хрупка, камінець (-нця);
    5) (в счётах) кружалка, кружальце, кісточка.
    * * *
    1) уменьш.-ласк. и пр. кі́сточка
    2) бот. кі́сточка; каміне́ць, -нця́

    Русско-украинский словарь > косточка

  • 9 подготовлять

    подготовить (что для чего) готувати, наготувати, налагоджувати, налагодити, прилагоджувати, прилагодити що до чого; (кого к чему) готувати, приготувати, способити, успособити кого до чого. [Брали селяни козаків за взір життя людського на Україні і способили що-найкращих своїх юнаків до козакування (Куліш)]. -лять учением - підучувати, підучити чого. -лять телегу к дороге - рихтувати, нарихтувати воза в дорогу. [Нарихтували вози в далеку путь]. -лять к известию кого - готувати, приготувати кого до звістки. -лять постепенно - готувати потроху. Подготовленный - наготовлений, налагоджений, прилагоджений, підготований; способлений до чого; підучений чого; (о телеге) нарихтований у дорогу. -ный к известию - приготований до звістки.
    * * *

    Русско-украинский словарь > подготовлять

  • 10 противоречивый

    1) суперечний; (расходящийся) розбіжний. [З усіх закутків української землі йдуть звістки про настрій людности, звістки невиразні, часто суперечні (Н. Рада). Старався примирити суперечні погляди (М. Левиц.)]. -вые слухи, сведения - суперечні чутки, відомості;
    2) (любящий противоречить) суперечливий.
    * * *
    супере́чливий, супере́чний

    Русско-украинский словарь > противоречивый

  • 11 безъёмкостный

    техн., физ. (эл.)
    без'є́мнісний; ( в механике) безмістки́й

    Русско-украинский политехнический словарь > безъёмкостный

  • 12 вместимый

    містки́й

    Русско-украинский политехнический словарь > вместимый

  • 13 вместительный

    техн.
    містки́й; ( поместительный - ещё) укла́дистий; ( просторный - ещё) просто́рий

    Русско-украинский политехнический словарь > вместительный

  • 14 ёмкий

    техн.
    є́мний, містки́й

    Русско-украинский политехнический словарь > ёмкий

  • 15 загустки

    техн., мн.
    загу́стки, -ків

    Русско-украинский политехнический словарь > загустки

  • 16 маловместительный

    техн.
    маломістки́й

    Русско-украинский политехнический словарь > маловместительный

  • 17 малоёмкий

    техн.
    маломістки́й

    Русско-украинский политехнический словарь > малоёмкий

  • 18 мостки

    техн., мн.
    ( помост) помі́ст, -мо́сту; ( подмостки) підмо́стки, -ків, мн. ; ( на стройке) ришто́вання

    Русско-украинский политехнический словарь > мостки

  • 19 объёмистый

    вели́кий; ( вместительный) містки́й; ( толстый) товсти́й, гру́бий; ( изрядный) чимали́й; ( широкий) широ́кий

    Русско-украинский политехнический словарь > объёмистый

  • 20 подмостки

    техн., мн.
    підмо́стки, -ків; ( помост) помі́ст, -мо́сту

    Русско-украинский политехнический словарь > подмостки

Страницы

См. также в других словарях:

  • їстки — присудкове слово незмінювана словникова одиниця дит …   Орфографічний словник української мови

  • їстки — незм., дит. Їсти …   Український тлумачний словник

  • Операция «Перекрёстки» — Эту страницу предлагается переименовать в Операция «Перекрёсток». Пояснение причин и обсуждение  на странице Википедия:К переименованию/7 декабря 2012. Возможно, её текущее название не соответствует нормам современного русского языка… …   Википедия

  • Перекрёстки (фильм, 2002) — Перекрёстки Crossroads Жанр …   Википедия

  • Перекрёстки (фильм — Перекрёстки (фильм, 2002) Перекрёстки Crossroads Жанр мелодрама …   Википедия

  • Перекрёстки — Crossroads Жанр мелодрама Режиссёр Темра Девис Продюсер Энн Керли …   Википедия

  • King’s Bounty: Перекрёстки миров — Обложка русской версии игры Разработчик Katauri In …   Википедия

  • Блёстки — (иноск.) яркія, но мишурныя черты въ словахъ (намекъ на блестящіе кружечки, нанизанные на ткани). Поясн. «Блёстки разсыпать» (иноск.) пускать пыль въ глаза. Ср. Но скученъ намъ простой и гордый твой языкъ, Насъ тѣшатъ блёстки и обманы. Лермонтовъ …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • Перекрёстки любви — Caminos cruzados Жанр(ы) драма Страна(ы) Мексика Телевизионный(е) канал(ы) Televisa Univision Galavision …   Википедия

  • блёстки — ток, ткам; мн. (ед. блёстка, и; ж.) 1) Маленькие, тонкие блестящие пластинки, чешуйки, нашиваемые для украшения одежды, головных уборов и т.п. Костюм, расшитый блёстками. Вся юбка в блёстках. 2) чего Мелкие блестящие, сверкающие частицы чего л.;… …   Словарь многих выражений

  • блёстки — (иноск.) яркие, но мишурные черты в словах (намек на блестящие кружочки, нанизанные на ткани) Блёстки рассыпать (иноск.) пускать пыль в глаза Ср. Но скучен нам простой и гордый твой язык, Нас тешат блёстки и обманы. Лермонтов. Поэт. См. мишура …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»